Створивши непоганий транспортний літак Gamma, компанія Northrop вирішила виготовити на його базі бомбардувальник/штурмовик. В результаті було створено два експериментальні літаки Gamma 2C/F[en], які зберегли від цивільного літака крила і шасі, але отримали значно тонший фюзеляж і озброєння. Перший прототип Gamma 2C випробовувався весною 1933, другий Gamma 2F, який мав змінене хвостове оперення, шасі що прибиралось і нову кабіну, піднявся в повітря в жовтні наступного року. Gamma 2F з доопрацюваннями був прийнятий на озброєння армії США під позначенням A-17, а перший серійний літак був готовий в грудні 1935 року.
Після поглинання Northrop компанією Douglas подальші модифікації отримали нове фірмове позначення — «модель 8A», і під цим позначенням DB-8A літаки виготовлялись на експорт. Загалом було виготовлено 450 літаків, включаючи виготовлені за ліцензією в Швеції.[1]
Основні модифікації
A-17 — оснащувався 14-и циліндровим двигуном Pratt & Whitney R-1535-11[en] потужністю 725 к.с. Шасі не прибиралось, а оснащувалось обтічниками. З грудня 1935 року по січень 1937 року було виготовлено 110 літаків.
A-17A — оснащувався двигуном Pratt & Whitney R-1535-13[en] потужністю 825 к.с. і шасі, яке прибиралось. Перший літак випробовувався з 16 липня 1936 року, а серійне виробництво почалось в квітні 1937. До вересня 1938 року було виготовлено 129 літаків.
B5 (заводське позначення DB-8A-1) — експортний варіант для Швеції. Оснащувався двигуном Bristol Mercury XXIV, що виготовлявся в Швеції за ліцензією, і шасі, яке не прибиралось. Перший прототип (B5A) був зібраний в США в 1938 році, решта 103 літаки випускались по ліцензії в Швеції в 1940-41 році, варіанти B5B і B5C.
DB-8A-2 — експортний варіант для Аргентини, оснащувався двигуном Wright R-1820-G3 потужністю 840 к.с, шасі не прибиралось. В 1938 році було виготовлено і доставлено 30 літаків.
DB-8A-3P — експортний варіант для Перу, оснащувався двигуном Wright R-1820-G103 потужністю 1000 к.с і шасі яке прибиралось. В кінці 1938 року було виготовлено і доставлено 10 літаків.
DB-8A-3N — експортний варіант для Нідерландів, оснащувався двигуном Pratt & Whitney R-1830-S3C-G потужністю 1100 к.с і шасі яке прибиралось. Восени 1939 року було виготовлено і доставлено 18 літаків.
DB-8A-4 — експортний варіант для Іраку, аналог DB-8A-3P. В квітні-червні 1940 року було виготовлено 15 літаків.
DB-8A-5 — експортний варіант для Норвегії, оснащувався двигуном Wright R-1820-G205A потужністю 1200 к.с. З жовтня 1940 року по січень 1941 року виготовлено 36 літаків, з яких 31 залишились в США (позначались A-33), а пізніше 13 було передано Перу.
Історія використання
Навчальний Nomad ВПС Британії
В армії США A-17 надійшли на озброєння 3-ї і 17-ї штурмових груп, але до 1941 року вже знімались з озброєння. В грудні 1941 і на початку 1942 року вони патрулювали Тихий океан поблизу панамського каналу, але в бойові дії не вступали.
В червні 1940 року було вирішено передати 93 A-17A армії США Франції. Літаки були передані на ремонт і підготовку до передачі, але за цей час Франція була окупована. Як і багато інших літаків, A-17 натомість були передані Великій Британії, де вони позначались як Nomad Mk.I. В ВПС Британії вони використовувались як навчальні, а через деякий час майже всі було віддано — 57 Південній Африці, 32 — Канаді.
В ВПС Нідерландів DB-8A-3N надійшли на озброєння 3-го загону винищувальної групи взаємодії з армією. Станом на 10 травня 1940 року в строю було 11 літаків, але вже за перший день німецького наступу всі вони були знищені на землі, або в повітрі. При цьому нідерландські DB-8A змогли збити один Ju 52/3m.
Іракські DB-8A-4 були знищені британською армією під час приборкання повстання Рашида Алі.[1]
Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877.(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Northrop A-17