Ту-334

Ту-334
Ту-334
Призначення:	Пасажирський літак
Перший політ:	8 лютого 1999
Історія виробництва
Виробник:	КАПО ім. Горбунова
Всього збудовано:	2 (заводські прототипи)[1]
Характеристики
Екіпаж:	3 ос.
Крейсерська швидкість:	820 км/год
Дальність польоту:	4100 км
Практична стеля:	11100 м
Довжина розбігу:	1900 м
Довжина пробігу:	1000 м
Розміри
Довжина:	31,26 м
Висота:	9,38 м
Розмах крила:	29,77 м
Площа крила:	83 м²
Шасі:	3-х опорне
Маса
Пустий:	30,05 кг
Споряджений:	47,9 кг
Силова установка
Двигуни:	два ЗМКБ "Прогрес" Д436Т1 або Роллс Ройс Дойчленд БР715
Годинна витрата пального:	2000 кг/год

Ту-334 — проєкт російського ближньомагістрального пасажирського літака, розроблений з метою замінити літаки, що виводяться з експлуатації: Ту-134 , Ту-154Б і Як-42. Має багато спільного з Ту-134, наприклад, Т-подібне хвостове оперення, два двигуни, розташовані у хвості, і пасажиромісткість 102–138 осіб. Фюзеляж Ту-334 заснований на зменшеному варіанті Ту-204, з яким Ту-334 уніфікований на 60 %. Літак на 97 % складається з обладнання, яке випускається російськими підприємствами^[2].

Проєкт не пішов в серію. Керівництво Російської Федерації вирішило дати перевагу в цьому класі іншому літаку — Sukhoi Superjet 100.

Робота над Ту-334 почалася ще наприкінці 1980-х, але велась повільно через фінансові проблеми. Прототип Ту-334 здійснив перший політ 8 лютого 1999 під командуванням О. М. Солдатенкова і був згодом показаний на декількох авіаційних виставках. Було виготовлено два літаючі зразки Ту-334, вони отримали сертифікат типу NCT231 та сертифікат типу по шуму NCШ145. Спочатку планувалося розгорнути його виробництво на двох заводах — в Росії на КАВО ім. С. П. Горбунова і в Україні на київському заводі «Авіант», але згодом прийнято рішення виробляти його лише в Росії. У 2003 був представлений модифікований варіант Ту-334-100. На середину 2007 зібрано п'ять корпусів, у тому числі один зруйнований на статичних випробуваннях і два літаючі екземпляри.

Проте перевагу було віддано проєкту Sukhoi Superjet 100 компаній «Цивільні літаки Сухого» та Boeing.

Ту-334 не був включений у державну програму розвитку авіації до 2015 року, на його виробництво не передбачено бюджетне фінансування, тому перспективи цього літака досі лишаються туманними.

Втім, влада Татарстану продовжує підтримувати проєкт, оскільки вироблицтво літака є економічно доцільним, крім того це дозволить завантажити КАВО ім. С. П. Горбунова, яке переважно займається військовою тематикою.

Крім того конкурентом на ринку стають українські Ан-148 та Ан-158. Це ще більше затуманює перспективу серійного випуску літака, оскільки на ринку вже присутні машини, які серійно випускаються і знаходяться в експлуатації.

Отримані попередні замовлення на виробництво близько 50 машин для шести російських авіаперевізників. В 1999–2003 роках реально збудовано та використовуються два літаки, причому в випробувальних та показових цілях.

Іран мав намір придбати до 100 літаків Ту-214 та 5 Ту-334 у КАПО ім. С. П. Горбунова протягом 10 років. Однак виконання контракту припинене через міжнародне ембарго. 6 літаків були замовлені в травні 2009 року Управлінням Президента Росії. Вироблятися Ту-334 буде на КАВО ім. С. П. Горбунова в місті Казані. На КАПО збирається ще 2 літаки.

Голова ради директорів ВАТ «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв хоче реанімувати проєкт літака Ту-334. Для цього він запропонував ВАТ «Туполєв» викупити один з трьох випущених раніше лайнерів Ту-334 і почати його комерційну експлуатацію в авіакомпанії, що належить «Мотор Січ» [Архівовано 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

Ту-334 двомоторний турбореактивний низькоплан із заднім розташуванням двигунів, стрілоподібним крилом та Т-подібним хвостовим оперінням.

В порівнянні із старими радянськими типами літаків, які він покликаний замінити, Ту-334 має наступні переваги:

• Низький рівень шуму в пасажирському салоні і кабіні екіпажу.
• Компонування пасажирського салону на вимогу замовника (число пасажирських салонів).
• Висока комфортність.
• Сучасний дизайн салону.
• Збільшений об'єм багажних полиць.
• Низька часова витрата палива.
• Водо-вакуумні туалети (підвищує безпеку при польоті).
• Можливість встановлення аудіо-і відеосистем.
• Зменшений час підготовки до вильоту.
• Відповідність розділу 4 ІКАО щодо шумів (можливість літати в Західну Європу).
• Наявність у літаку систем попередження аварійних ситуацій.

Основні характеристики

• Екіпаж: 3
• Пасажиромісткість: 102
• Довжина: 31,26 м (102 футів 6 дюймів)
• Висота: 9,38 м (30 футів 9 дюймів)
• Розмах крила: 29,77 м (97 футів 8 дюймів)

• Площа крила: 83 м²
• Маса порожнього: 30050 кг (66250 фунтів)
• Максимальна злітна маса: 47900 кг (105380 фунтів)
• Корисне навантаження: 12000 кг
• Силова установка: 2 × ТРДД Прогрес Д-436T1
• Тяга: 2 × 7500 кгс

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 865 км/год (465 вузлів, 545 миль/год)
• Крейсерська швидкість: 850 км/год (440 вузлів, 510 миль/год)
• Практична дальність: 3150 км (2000 нм, 2300 м)
• Навантаження на крило: 580 кг/м²^{[джерело?]}

• Тягооснащеність: 0,31

• Sukhoi Superjet 100

• ОАО «Туполев» — Ту-334 — офіційний сайт

• Путин будет летать на российском самолете Ту-334 — GPSearch.org
• Л. Л. Селяков "ТЕРНИСТЫЙ ПУТЬ В НИКУДА. РАБОТА В ОКБ А. Н.ТУПОЛЕВА [Архівовано 3 квітня 2012 у Wayback Machine.]